Технологія нанесення. Фінішне оздоблення

Нанесення має відбуватися, коли поверхня, що покривається, відповідає характеристикам, природі основи та вимогам, встановленим виробником лакофарбового матеріалу.
Завжди важливо уникати перебоїв під час нанесення матеріалів; зокрема, останній шар повинен бути однорідним, щоб зробити в кінцевому результаті максимально гладку поверхню. У випадку з гладкими або наповнюючими водорозчинними фарбами, така однорідність досягається за допомогою пензлика при нанесенні першого шару.
Цей інструмент завдяки своїй механічній дії тертя дозволяє добре змочувати поверхню основи.
Для гладких фарб на другому етапі нанесення  можна використовувати пензлик або валик – залежно від потреб. Для наповнюючих фарб, що містять наповнювачі, краще використати валик для другого шару, щоб отримати одноріднішу обробку.

Товсте покриття потребує такої ж сировини, що і фарби; деякі з них містять мармурову або кварцову крихту, розмір якої в поєднанні з високим ступенем м’якості дозволяє створювати навіть дуже товсті шари.  

Кількість матеріалу, що наноситься, як правило, досить висока, тому він повинен мати відповідну кремовість.
Що стосується нанесення покриттів з гранульованим ефектом, то це робиться за допомогою першої укладки металевою кельмою і з наступним розгладжуванням, як правило, пластиковою кельмою.
Текстуровані покриття з ефектом апельсинової шкірки наносять валиком, не розбавляючи, і негайно проходять по них синтетичним губчастим валиком щоб отримати класичну фактурну обробку з ефектом апельсинової шкірки. Ці матеріали допомагають замаскувати поверхні з нерівностями.

Підфарбовування вже пофарбованих поверхонь

Так зване підфарбовування виконується для усунення можливих пошкоджень, що трапляються на раніше пофарбованій поверхні внаслідок впливів, таких як подряпини та відкладення бруду.
Загалом, виправлення, які можна використати для будь-якої системи і матеріалу, щоб провести часткове відновлення чи підфарбовування без підкреслення кольорових варіацій щодо раніше здійсненого фарбування, дуже важко виконати.
Змінні, які кардинально впливають на маскувальні якості часткових підфарбовувань, можуть бути підсумовані наступним чином:

• Якість матеріалів та кількість в’яжучої речовини у даних матеріалах.
• Технологія нанесення та різні партії продукції.
• Інтенсивність та тональність кольорів.
• Розрідження матеріалу.
• Природа та різне поглинання поверхонь, які зазнають обробки.
• Умови навколишнього середовища, що супроводжують фази нанесення та сушіння матеріалів.
• Об’єми, тобто кількість та розмір підфарбовувань

Характер і якість в’яжучої речовини в ЛФП
Водорозчинна фарба, багата емульсійною смолою, є складнішою для проведення підфарбовувань, ніж фарба бідніша на в’яжучі речовини такого ж кольору, наприклад, дихаюча фарба.

Технологія нанесення та розведення
Підфарбовування необхідно проводити фарбою з тієї ж партії, з однаковим розведенням і тими самими інструментами (пензлик, валик, спрей), що використовувались для фарбування (наприклад, якщо фарбу наносили валиком при 20% розведенні, підфарбовування завжди слід проводити за допомогою валика з таким же % розведення).
Можливо, слід здійснити дворазове виправлення, якщо пляма або бруд, який потрібно покрити, дуже контрастують з кольором.

Інтенсивність та тональність кольорів
Більш інтенсивні та яскраві кольори важче піддаються підфарбовуванню; насправді найдрібніші і легкі органічні пігменти (напр.: органічний червоний і жовтий, а також чорний) мають тенденцію скупчуватись на поверхні в процесі сушіння, негативно впливаючи на “маскування” підфарбовування, а кольори, отримані з неорганічних пігментів (напр.: жовті оксиди заліза), які, будучи важчими, краще диспергуються у плівці матеріалу і тому маскують краще.

Природа та поглинання оброблених поверхонь
Підфарбовування можуть бути досить помітними, якщо пофарбовані поверхні мають різне поглинання, текстуру самої  поверхні ( гіпс, штукатурка або гіпсокартон) або якщо було проведено часткове   шпаклювання з використанням простих  шпаклівок, попередньо не ізольованих.

Умови навколишнього середовища, які супроводжують фази нанесення та сушіння матеріалів
Підфарбовування, виконані з відмінними температурами та вологістю повітря, ніж під час проведення робіт з фарбування, може впливати на швидкість випаровування води, що сприяє більшому чи меншому скупченню
в’яжучих речовин і підкреслює очевидні хроматичні та матові відмінності.

Об’єм, тобто кількість та розмір підфарбовувань
Виправлення можуть виконуватись на невеликих за розміром частинах поверхні, бажано щоб вони були не чисельними; в іншому випадку, практичніше і швидше нанести ще один шар фарби.
Щодо вищезазначеного, то неможливо мати абсолютну впевненість у тому, що такі підфарбовування можна замаскувати.
Однак, щоб діяти якнайкращим чином, ми рекомендуємо застосувати таку технологію:

1. Відлийте 1 літр нерозведеної фарби з упаковки, призначеної для фарбування певної поверхні, і зберігайте її у щільно закритій посудині для будь-яких  можливих подальших підфарбовувань. Слід уникати  використання залишків розведеної фарби, оскільки колір може бути більш інтенсивним і виділятись.
2. Виконуйте необхідні шпаклювання матеріалами, що мають розмір зерна, аналогічний до того, який був на попередній поверхні (що стосується гладких основ, то краще використовувати шпаклівку в пасті); після її висихання, відшліфувати задирки і нерівності. Шпаклівка повинна залишатися лише біля деталей, які слід обробити.
   Чим ретельніше буде проведене шпаклювання  (наближаючи його до існуючої обробки), тим кращим вийде «маскування» підмальовування відносно решти поверхні.
3. Ізолюємо шпаклювання, наносячи шар тієї ж грунтовки, яку було використано перед фарбуванням, після чого наносимо фарбу. Щоб здійснити підфарбовування або часткове відновлення, слід розбавити водою відлиту раніше фарбу у такій же пропорції, як і під час проведення робіт з фарбування.
4. Виконувати підфарбовування, обмежуючись певною зоною, не надто розширюючи її, використовувати той же інструмент (пензлик, валик, спрей), що і для фарбування; розподілити фарбу рівномірно, щоб уникнути ділянок з більшою товщиною шару.
5. Якщо підфарбовування, яке слід провести, буде великим за об’ємом, тоді доцільно нанести новий додатковий шар фарби по всій стіні.

Стелі
Для отримання рівномірнішого оздоблення при фарбуванні стелі, особливо якщо вона піддаються відбиваючому освітленню, рекомендується наносити перший шар матеріалу в напрямку, ортогональному до джерела світла.
Другий шар фарби буде наноситися уже у напрямку світла.
На цих поверхнях доцільно використовувати максимально непрозорі обробки, оскільки вони здатні краще замаскувати будь-які невеликі нерівності в основі. Використання атласних або глянцевих оздоблень підкреслюють будь-які недоліки.