Технологія нанесення. Інструменти

Загалом, нанесення фарб і грунтовки виконується за допомогою пензлика або валика, в особливих випадках, обладнанням безповітряного розпилювання. Натомість грубі матеріали (штукатурки, покриття), як органічні, так і мінеральні наносять за допомогою кельми. Що стосується деяких декоративних оздоблень, то тут для отримання спеціальних ефектів також можна використовувати натуральні або синтетичні губки, тампони з синтетичної шкіри або валики/пензлі, спеціально призначені для отримання певного ефекту. Простота нанесення – умова, яку добре враховують ті, хто проектує та виготовляє лакофарбні матеріали чи обладнання для них. Пензель та валик перед використанням завжди слід змочити водою. З часом найпоширеніші будівельні інструменти (пензлик, валик, кельма) зазнали технологічних змін, внаслідок еволюції лакофарбових матеріалів.

Пензель

Залежно від використання пензлі можуть мати різну форму (плоску, круглу, у формі віяла тощо) та різні розміри. Для великих пензлів, придатних для фарбування стін або великих поверхонь, використовується термін щітка або макловиця. Щетина може бути тваринного або синтетичного походження.
Синтетична щетина (як правило, виготовляється із нейлонового волокна) має прерогативу, як і всі промислові товари, бути адаптованою до потреб продукції. Їх рекомендують для нанесення емалей та фарб на водній основі. Нанесення має відбуватись таким чином, щоб отримати максимально рівномірний шар матеріалу; тому необхідно застосувати техніку, яка передбачає схрещування проходів кілька разів, розподіляючи матеріал в усіх напрямках. Це ідеально підходить для фарбування несуцільних та обмежених  поверхонь (наприклад: ворота, балкони, віконні рами, двері тощо), або коли ви не бажаєте бачити ефект апельсинової шкірки від валика. Всі ґрунтовки та фарби зазвичай наносяться також пензлем.

Валик

В основному використовується для роботи на великих плоских поверхнях. У настінному фарбуванні часто поруч із валиком потрібно додатково використовувати пензель, щоб з’єднати ті ділянки поверхні, які залишаються незакритими або недоступними через громіздкість самого валика. Валик краще раціоналізує витрати матеріалу у порівнянні із пензлем. Оздоблення, як правило, досягається шляхом розподілу фарбувального матеріалу, не надто сильно натискаючи на валиком на стіну і не даючи йому ковзати занадто швидко, спрямовуючи останній рух валика зверху вниз. Циліндр, характерний для цього інструменту, покритий природними або синтетичними волокнами різної довжини, відповідно до фарби що використовуватиметься. Нові валики, перед їх використанням, слід пройти скотчем, щоб видалити погано закріплені волокна. Крім того, було б доцільно заокруглити краї валика ножицями, щоб уникнути явних слідів на поверхні, через надмірний тиск інструменту і подальше перекриття матеріалу. На ринку є велика різноманітність роликів за розміром та призначенням, навіть для нанесення емалей на водній основі  або на  розчиннику.

Різні валики:

• З ДОВГИМ ВОЛОКНОМ: довжина волокон від 18 до 21 мм. В основному їх використовують для фарб-наповнювачів на шорстких поверхнях (останній шар штукатурки – накривка).
• СЕРЕДНЯ ДОВЖИНА ВОЛОКНА: довжина волокон приблизно від 12 до 13 мм. В основному їх використовують для отримання гладких фарб на гладких поверхнях (гіпсова штукатурка, гіпсокартон, вирівняна шпаклівкою поверхня).
• ВАЛИК З КОРОТКИМ ВОЛОКНОМ: довжина волокна приблизно від 6 до 8 мм. В основному вони використовуються для вишуканого оздоблення, наприклад, настінні емалі на водній основі або навіть для дерева та декоративні оздоблення на гладких поверхнях (гіпсова штукатурка, гіпсокартон, вирівняна шпаклівкою поверхня).
• ВАЛИК З ДУЖЕ КОРОТКИМ ВОЛОКНОМ: довжина волокна близько 4 мм. В основному їх використовують для емалей на розчиннику або двокомпонентних фарб на водній основі.

Кельма

Її ще називають мастерок, совок, шпатель. Використовують як для нанесення, так і для оброблення/розрівнювання пастоподібних матеріалів мінерального або синтетичного походження: шпаклівка, штукатурка, товсті покриття тощо. Традиційно прямокутної форми, раніше вона виготовлялася з дерева, але тепер – зі сталі, нержавіючої сталі, пластику або губки. Для отримання декоративних ефектів використовують кельму у формі трапеції, із закругленими кутами. Вони бувають різних розмірів. Зубчасті кельми використовують для нанесення сумішей для теплоізоляції або нанесення заливних матеріалів на підлоги.

Безповітряний пульверизатор

Це система, яка дозволяє наносити матеріали, діючи під тиском на рідину за допомогою насоса, здатного досягати на деякому професійному обладнанні до 250 бар. Матеріал, проходячи через отвір насадки, розподіляється на маленькі краплі, що осідають на поверхню для фарбування. Відсутність перемішування між матеріалом і стисненим повітрям, як це відбувається у традиційному розпилювальному обладнанні, дозволяє частинкам матеріалу у вигляді дрібненького туману ефективно осідати на поверхні. Безповітряне нанесення спреєм має чисельні переваги перед традиційним розпиленням: велике охоплення, а отже, більша швидкість роботи, можливість нанесення більшої товщини завдяки незначному розведенню матеріалу у поєднанні з більшою чистотою навколишнього середовища через відсутність типового туману, створеного сумішшю матеріал-повітря, що називається розпорошенням. Основним недоліком цієї системи нанесення (у облаштованих приміщеннях) є необхідність скрупульозного захисту поверхонь, прилеглих до оброблюваної поверхні.

Традиційне розпилення

Цей спосіб нанесення використовує стиснене повітря під низьким тиском. Повітря має атомізувати фарбу і винести її на поверхню, яку потрібно пофарбувати. Застосовується для невеликих поверхонь; при наявності структур зі складною геометрією, можемо отримати витрати матеріалу значно вищі, ніж теоретичні.