Декоративні синтетичні матеріали

Тонкошарові синтетичні декоративні матеріали (лазурі,патини)

Термін “лазур” означає техніку нанесення, здатну створювати глянцеві ефекти, які просвічують колір фарби або ж нижню обробку основи. Характерна особливість цього типу лакофарбового матеріалу – це прозорість або напівпокриваність. З додаванням різних типів барвників отримують нескінченні кольорові відтінки, які задовольняють будь-який запит, від сучасного до класичного.
Наприклад, нанесення досить насиченої лазурі на поверхню, пофарбовану таким же кольором, але в іншій тональності, ми змінюємо тон, не втрачаючи ефект і основний колір основи. Або наносимо відтінки, що відрізняються від основи, проходячи декілька разів різними кольорами. Це посилює глибину і неоднорідність забарвлення, роблячи лазур все більш насиченою і глибокою, на відміну від криючого матеріалу, який за своєю природою рівномірно вирівнює поверхню. Хоча техніка вапняного лазурування все ще використовується, на даний час, для виконання більшості внутрішніх оздоблень віддають перевагу сумішам із синтетичними в’яжучими речовинами з додаванням загусників та інших добавок, що полегшують їх нанесення. Вони розширюють вибір кольорів у порівнянні з традиційною лазур’ю та підтримують відповідну повітропроникність основи завдяки надзвичайно тоненькій плівці.

Підготовка основи та технологія нанесення

Підготовка основи завжди має фундаментальне значення, незалежно від хімічної природи матеріалів.
Як правило, в інструкції, крім технічних характеристик, зазначені способи підготовки та технології нанесення. Виробники синтетичних декоративних матеріалів постійно розширюють колориметричну пропозицію та види ефектів, які можна отримати, застосувавши нові техніки нанесення та відповідні ґрунтовки.  Завдяки творчому драйву дизайнерів-колористів було розроблено нові матеріали з ефектом лазурі, такі як перламутровий або ефект світла та інші. Їх характерна особливість – це присутність особливих металевих або інших пігментів, які створюють різні відтінки чи контрасти в залежності від точки споглядання чи освітлення. При нанесенні цих матеріалів можна сказати, що запорукою успіху являється їх нерівномірне розподілення. З цієї причини будь-який робітник з мінімальним досвідом може отримати хороші результати. Як правило, їх накладають шляхом нерегулярного схрещування мазків пензля. Основа не повинна бути занадто абсорбуючою, щоб не утворювати дуже насичені кольорові плями, які важко замаскувати. Можна використовувати, також інші інструменти, такі як морська губка, ганчірка, гнучкі пластикові шпателі, рукавички, тампон, мала кельма і т.д. Зазвичай матеріал наносять пензлем або іншими описаними інструментами, роблячи різні рухи, які накладаються, таким чином можна отримати м’які кольорові відтінки завдяки універсальності ефектів притаманних цим матеріалам. Рухаючись від  традицій до сучасності, можна створити оздобу, засновану на мотивах минулого або на сучасних декоративних концепціях. Для захисту щойно описаного декоративного покриття зазначимо, що слід дотримуватися етапів нанесення, рекомендованих виробниками та описаних в інструкції, щоб не змарнувати роботу через неправильно підібрані матеріали (віск, прозоре захисне покриття тощо).